Україна худне з немолодим півником

Україна худне з немолодим півником

іліже

ЗОЛОТА КОЧЕРГА

 

Щаслива країна, в якої шеф-кухар - бабуся-Поплавський! Найреспектабельніший канал той, на якому найпраймовіший тайм тижня розриває бомба - програма Шеф-кухар країни!

На бабусі-шефусі новий кафтано-мундир халатного типу - червоний (Готьє?). Ся свитка шита явно на виріст - Поплавський вряди-годи лізе в страви рукавами, але переважно тримає рученята на груденятах, алкоголічно їх потираючи. На голові в шеф-кухаря - червона ж шапка, на зразок боярської.

Прицюцькуючи та пришіптуючи, послуговуючись власною суржико-говіркою, Поплавський відкриває світові одне за другим свої нерясні життєві кредо: пити джерельну воду, солити морською сіллю (але не зловживати!), не купувати продукти в магазинах...  і прочу *уйню. Вдячна авдиторія вдячно реагує. Надмірна вдячність вказує на надмірну близькість... Ба! Та то ж ті самі зігнані бідолахи-студенти поплавка, молоденькими й тугенькими тільцями котрих наш Карабас-Барабас заповнює лаштунки й зали Палацу Україна на власних виступах. Подібної масовости, певне, не добивався навіть Нерон, зганяючи патриціїв, щоб похвалитися перед ними декламуванням чи грою на флейті. Хоча, важелів мав значно більше, ніж бабуся-ректор, тай хисту теж.

Поплавський навіть не намагається приховати, що в студії - його студенти. Бубонячи чергову вульгарну банальність, він часом повторює її кілька разів  та уповільнює темп - певне, щоб учні встигали записувати, яко на лєкціях.

Цього разу готувалися «котлети з молодого півника». Поплавський заявив, що Україна з ним худнутиме. Тому в котлетах не буде «зайвого». Відсутність за рецептом молока й хліба в котлетах було яскраво проілюстровано. Студійні дівчата, завше на похваті, винесли на середину хлібину й пляшку з молоком. Потримали її, поки Поплавський просторікував про те, що нормальна котлета - без хліба й молока, та понесли знову за лаштунки. Так пісно? Було ше плюнути на хліб та потоптать - скільки катлєт попортив, капосний! Оце було б ілюстративніше, ніж нудний винос хлібини.

Може хтось нелінивий порахував, скільки разів протягом цієї милої програмки прозвучало слово «український», але я - ні. Нагадування про те, що Поплавський - українець, його пласкі жарти - наша народна мудрість, а справжня Україна - в селі, сприймалося вже на рівні камлання. Поплавський! Ти не українець, ти - колгоспний українець. Або, як писав великий Вишня, ЧУХРАЇНЕЦЬ.

Фото: focus.ua