Facebook LiveJournal Twitter

Организатор «Евровидения» Денис Блощинский о подготовке конкурса, отношениях с властью и особенностях украинского ивент-рынка

15:38 02.02.2017 2

Сегодня в культурном пространстве Украины нет темы актуальнее, чем предстоящее «Евровидение». Одни обсуждают грядущий Нацотбор, над которым в поте лица трудится команда канала СТБ, других больше волнует организация самого конкурса, постановочной частью которого занимается Олег Боднарчук. Кроме того, время от времени в повестке дня всплывают вопросы финансирования, благоустройства столицы и локаций, логотипов и еще бог знает чего.

В этом потоке информации нетрудно забыть, что у настолько масштабного мероприятия имеется еще и нетелевизионная сторона. Люди, которые занимаются исключительно ею, как правило, остаются в тени, однако работать им приходится не меньше (а то и больше), чем остальным. Неудивительно, что когда я, решив восстановить производственную справедливость, попросила об интервью с Денисом Блощинским, времени у него оказалось совсем немного, и встреча была назначена ранним утром. Впрочем, это не помешало ему поделиться со мной всеми тонкостями ивент-менеджмента в подготовке «Евровидения» за чашкой кофе.

Денис, который когда-то был русскоязычным, говорил со мной по-украински и попросил оставить интервью на языке оригинала. Что ж, выполняю.

Денис Блощинский, Евровидение, НСТУ

- Денисе, розкажіть, як ви стали менеджером «Євробачення»? Вам запропонували в НТКУ чи ви висунули свою кандидатуру?

- Річ у тім, що до «Євробачення» мені разом з моєю командою вдалося зробити багато івентів різного рівня. Закономірно, що хотілося виходити на світовий рівень. І коли Джамала перемогла, я подивився і зрозумів, що це саме те, що може мене амбітно подрайвити. Я зателефонував своєму партнеру Тимурові Мазуру, і ми вирішили, що організація заходу такого масштабу може бути нам цікава. Після цього ми почали шукати можливості контакту з менеджментом НТКУ, тоді ж дізналися, що телекомпанія починає пошук людей, які будуть виконувати певні ключові ролі. Вони шукали комунікаційного менеджера, івент-менеджера, продакшен-менеджера і ще кілька кандидатур. Вже потім ми дізналися, що вони провели співбесіди з понад 75% ринку, відбирали ретельно. Що ж стосується нас, то після кількох зустрічей ми зрозуміли, що потрібно організаторам, а вони почули нашу позицію. Таким чином, ми змогли підготувати концепцію, в якій продемонстрували наше загальне бачення.

- Що входить до ваших обов’язків?

- Варто зазначити, що в компетенції івент-менеджера – 9 чималих блоків, в кожному з яких багато роботи. До того ж, це не менеджмент подій у класичному розумінні, скоріше – проектна діяльність, пов’язана з івентом і тим, що відбувається навколо нього. Є, наприклад, такі речі, як логістика, кейтерінг, волонтерство, документація, які загалом – частина події, але в підготовці «Євробачення» це винесено окремими напрямками. Це пов'язано з тим, що в івенті задіяна значна кількість людей.

- Тобто ваша діяльність пов'язана з усім, що стосується нетелевізійної частини заходу?

- Не зовсім так, є певні речі, якими я не займаюсь. Це, наприклад, комерційна діяльність і взаємодія зі спонсорами, комунікативна складова, яка, тим не менш, стосується абсолютно всіх процесів, та блок внутрішнього адміністрування. В мою зону відповідальності входять волонтери, кейтерінг, логістика, червона доріжка, Євроклуб, фан-зона «Євровілледж», делегації та екскурсійні програми, а також те, що відбуватиметься в Арені: там мають знаходитися делегації і точка, в якій перетинатимуться всі інформаційні потоки. В принципі, роботи вистачає (смеется).

Денис Блощинский, Евровидение, НСТУ

- Пропонуючи свої послуги, ви цікавилися, хто ваші конкуренти?

- Розумієте, коли менеджер досягає певного рівня компетенції і отримує доступ до певної інформації, він стає свого роду унікальним. В нашій країні є люди, які могли б робити те ж, що зараз роблю я, і в кожного це виходило б по-своєму. А крутіше чи ні – досить суб’єктивне питання.

- Розкажіть про команду: скільки у вас людей, де їх шукали, на яких умовах вони працюють.

- З самого початку ми побудували роботу за логікою екосистеми. Іншими словами, ми розуміємо: все, що маємо зробити, не може бути втілене сталою кількістю людей – 10, 20, 40 чи 50. У нас був вибір: набирати команду, яка буде робити певні речі власними руками, або шукати людей, яких включатимемо в процеси – підрядників та партнерів, з якими ми б могли утворювати спільну цінність так званою коаліцією. Ми пішли другим шляхом, оскільки крім того, що потрібно буде виробити дуже різноманітний, ресурсовитратний і потужний продукт, ми розуміємо, що «Євробачення» завжди має залишатися «Євробаченням» – чи то в логістиці, чи в червоній доріжці, чи у всьому іншому. Людина, яка сюди потрапить, має одразу розуміти, куди вона потрапила. Це більш емоційна історія, яка навіть не завжди зчитується очима. Логічно, що через це всі люди, задіяні в організації, мають розмовляти однією мовою, бути на одній хвилі. Не може бути такого, щоб у них були різні інтереси – хтось прийшов задовольнити професійні амбіції, хтось – заробити, а хтось – реалізуватися як менеджер. Власне, через це ще на етапі набору команди ми в першу чергу звертали увагу на ціннісні моменти. Таким чином, у нас вийшло зібрати абсолютно унікальну команду, яка зараз складається з 22 осіб, наступна хвиля додасть ще вісьмох, а загалом планується набрати 37. Це одна з найбільших команд «Євробачення», якщо порівнювати з іншими кластерами. При цьому сукупна кількість всіх менеджерів буде перевищувати півтори сотні, які керуватимуть тисячами задіяних у всіх процесах робітників. Логіка приблизно така.

- Скільки коштують послуги такої команди? Якщо не можете назвати конкретних цифр – назвіть хоча б порядок цін.

- З самого початку питання заробітних плат було досить болісним, тому що ми розуміли, що організацію «Євробачення» важко назвати комерційним проектом. Звісно, ми на цьому не заробляємо стільки, скільки могли б заробити на будь-якому іншому івенті. До того ж, наша принципова позиція полягає в тому, що наша «Аґенція 42» не буде брати участі в жодному з тендерів на виконання послуг для цього заходу. Тобто, ми самі в себе свідомо забрали можливість заробити на цьому процесі. Але ми розуміли, що маємо надати людям з команди можливість нормально і комфортно існувати, а тому зарплати не можуть бути такими, що зовсім не враховують реальність. Тому ми дійшли компромісу, за яким кожен член команди буде отримувати не менше, ніж 50%, але не більше, ніж 85% від своєї стандартної зарплатні на ринку.  

Денис Блощинский, Евровидение, НСТУ

- А особисто ви цим займаєтесь для чого? Заради портфоліо?

- Розумієте, це взагалі не про бізнес, і ті гроші, що я отримую тут – приблизно третина від моєї звичайної зарплатні. Я займаюся цим, тому що це, в першу чергу, цікаво. Це амбітно з точки зору побудови команди, роботи з людьми і налагоджування процесів. Ми беремо ключові елементи з цікавих методик проектного менеджменту, потроху втілюємо їх в життя і дивимося, як це все працює. Це надзвичайно захоплює. До того ж, коли ти займаєшся своїми звичними івентами, до такого, як правило, руки не доходять, так що це ще й величезний досвід.

- Ви писали в Фейсбуці, що мають місце зарубіжні консультації з організації конкурсу. Хто виступає консультантами?

- Ми знаходимося у постійному процесі комунікації з Європейською мовною спілкою, і люди, які там займаються певними важливими питаннями – безпекою, івент-менеджментом, комерційною складовою і взагалі координацією конкурсу – постійно з нами на зв'язку. Ми отримуємо доступ до інформації щодо того, як «Євробачення» проводилося у минулі роки, які рішення виявилися не дуже коректними, а які – навпакии, дуже вдалими. Звісно ж, найкращі речі ми намагаємося імплементувати в наш конкурс.

Денис Блощинский, Евровидение, НСТУ

- Тобто, з їх боку це дійсно на рівні консультацій?

- Вони не кажуть, як нам потрібно працювати. Навіть навпаки: вони кажуть, що ми маємо можливість повністю обрати свою концепцію. Так, ЄМС приймає участь в її затвердженні, але вибір, так би мовити, дизайну залишається за нами: яким чином набирати волонтерів, як і чому їх навчати, як формувати команду, що пропонувати в плані акредитації тощо. Вони лише дають нам коментарі і рекомендації, які ми, звісно, беремо до уваги. Особливо, коли мова йде про безпеку чи інші ключові моменти.

- Ви вже згадували про тендери для відбору підрядників. Хто їх буде проводити – ви чи НТКУ?

- У нас вже розроблена і майже фіналізована процедура цих тендерів. Ми також розробили технічні завдання, процедуру, за якою все це буде відбуватися, і процес долучення консультаційної ради. Остання буде складатися з громадських активістів, представників бізнесу, галузевих спеціалістів, комунікаторів, блогерів і лідерів думок. Це буде відбуватися у кілька етапів: кваліфікаційна заявка, відбір абсолютно всіх, хто бажає взяти участь, а після того, як ми зрозуміємо, що певна кількість з них відповідає вимогам, буде робитись пропозиція, яка відповідатиме певним стандартам. Ну і, врешті, після цього наш великий внутрішній тендерний комітет відбере 3-5 фіналістів, з якими буде максимального опрацьовувати ідеї та концепції. Тоді ми повністю складаємо свої повноваження і передаємо результати до Наглядової ради. Наше завдання в процесі полягає в тому, щоб зробити все на максимально якісному рівні.

Денис Блощинский, Евровидение, НСТУ

- Чи є з боку НСТУ якісь фінансові обмеження для вас і як це впливає на роботу?

- Так, вони існують, але це абсолютно нормально для будь-якої державної організації. Десь вони більше, ніж нам хотілося б, десь – плюс-мінус нормально. Але ми знали, на що йшли, тому вся команда була готова до таких обмежень. Зрештою, ми ж знаємо, навіщо цим займаємося, тому якогось суму з цього приводу ніхто не відчуває.

- А наскільки ви самостійні, приймаючи організаційні рішення?

- Достатньо самостійні. В певному сенсі, ми виступаємо запрошеними експертами і менеджерами, до чиєї думки прислухаються, і, в свою чергу, поважаємо таку позицію НСТУ. Наші продюсери – Олександр Харебін і Вікторія Романова – в спілкуванні задають певні стандарти і озвучують своє бачення, яке загалом співпадає з нашим, оскільки ми прийшли за їх запрошенням. Вагомих розбіжностей у нас немає, є лише технічні моменти, які ми узгоджуємо досить професійно та швидко.

- Чи було вже щось таке, що ви хотіли втілити, але вам відмовляли через брак коштів, ресурсів чи чогось подібного?

- Так, таке бувало, і це було пов’язано з перетворенням НТКУ в ПАТ НСТУ – на той час не було можливостей, грошей та ресурсів. Проблеми, про які йде мова, не стосуються, власне, ПАТ НСТУ – вони радше були викликані недосконалістю нашого законодавства та бюрократією. Держава – це не комерційна структура, де ти сьогодні придумав, а вже післязавтра почав втілювати. Тут потрібно узгодити, подати, затвердити, отримати фідбек, проставити 10 штампів, почекати, поки прийдуть гроші, і лише тоді щось можна робити.

Денис Блощинский, Евровидение, НСТУ

- А зараз, коли ПАТ вже створено, вам стало простіше працювати?

- Я дуже сподіваюсь, що стане (смеется). Процес ще фіналізується, ми от зараз з вами розмовляємо, а я навіть не знаю, чи відкрили НСТУ фінансування. Хоча сподіваюсь, що найближчим часом ми зможемо наздогнати все, що накопичилось за січень, а в лютому будемо працювати за чітким графіком.

- У вас вже є досвід організації значних подій – наприклад, «Альфа Джаз Фест». Він вам допомагає в роботі над «Євробаченням» чи навпаки?

- Ви знаєте, я глибоко переконаний, що досвід може заважати в дуже рідких випадках. Якщо ти не готовий бачити все по-новому і підходити до проблеми з відкритими очима, то тоді, звісно, він заважає. Якщо ж ні – все йде лише на користь. Я в своєму житті – ще до «Альфа Джазу» – стільки помилявся, що тепер завжди готовий визнати, що можу бути неправий та прислухатися до інших. Похибка – це інструмент, і якщо ти розумієш, чому помилився, аналізуєш та виправляєш, то це перетворюється на позитивний досвід. Тому, повертаючись до питання, все,що траплялося в моєму житті, мені допомагає. Більше того, певний досвід, який я здобув багато років тому, я зміг застосувати лише тепер, займаючись «Євробаченням».  

Денис Блощинский, Евровидение, НСТУ

- Як ви координуєте роботу з іншими департаментами, чи є серед них такі, що намагаються диктувати свої умови?

- У нас в команді є ключові позиції, є безпека, шоу-продюсер та комунікації. Так, наші команди часто перетинаються і ми досить тісно взаємодіємо. Мова йде не про диктовки чи вказівки, а про сприйняття інформації, серед якої багато дуже важливої. Всередині команди робота побудована так, що ми повинні обов’язково прислуховуватись до всього, просто не можемо робити інакше. Таким же чином ми комунікуємо з іншими департаментами: якщо є щось важливе від нас, то ми намагаємось не просто сказати, що потрібно робити саме так, а ще й донести, чому це важливо.  

- Ви якось зазначили, що ваша робота полягає в створенні максимально чітких правил гри в межах українського законодавства. Чи виходить це на тому рівні, якого ви прагнули з самого початку?

- Скажу так, якщо б не було напрацювань з Кабміном і якщо б не було додаткових постанов і законодавчих актів, провести «Євробачення» було б фізично неможливо. Іншими словами, працюється в цьому плані важко, але ж працюється, люди нагорі нас чують і розуміють, навіщо ми це робимо, і те, що голова оргкомітету конкурсу – прем’єр-міністр України, дуже допомагає (смеется). Існують проблемні місця, наприклад, система Prozorro, яка не надає можливості працювати в площині якості, а лише фінансів, і в таких випадках ми завжди застосовуємо механізми прозорості і публічності. Керуватися в такому питанні, як, наприклад, відкриття «Євробачення», лише питанням вартості не можна, інакше нам би довелося віддати його компанії, яка, скажімо, за час свого існування зробила п’ять весіль і день міста десь в Тернопільскій області. Ми не можемо собі дозволити такий ризик, тут ключовим моментом є досвід.

Денис Блощинский, Евровидение, НСТУ

- Чи багато в Україні компаній, у яких його вистачає?

- Небагато, але кілька десятків знайдеться.

- Скільки підрядників ви плануєте підключити?

- Механізм буде таким: ми знаходимо операційних партнерів, які, в свою чергу, будуть шукати безпосередніх виконавців – провайдерів, продакшени, операторів і таке інше. Щодо перших, то їх буде приблизно півтора десятка. А якщо рахувати разом з виконавцями, то, думаю, можна домалювати ще один нулик, тобто будуть працювати більше сотні компаній. Це, вважаю, дуже добре для українського ринку.

- В Україні вже було «Євробачення», чи спілкуєтесь ви з тими, хто тоді займався його організацією?

- (Улыбается) Так, спілкуємося, розмовляли… Тоді це було «Євробачення» форс-мажорів, і, чесно кажучи, цього разу обставини нас також підштовхують у цей бік. Але ми чинимо супротив цим обставинам, і, думаю, врешті у нас все вийде. Розумієте, минуло 12 років, і за цей час індустрія івентів змінилася не лише в Україні, а й у всьому світі. Досвід, який був тоді, і той, що ми маємо зараз – різні світи. Головне, що ми знаємо – в Україні вже проводилося «Євробачення» і для свого часу воно було дуже крутим. І ще ми розуміємо, що цього разу «Євробачення» також не може не відбутися. Власне, це дуже допомагає.

Денис Блощинский, Евровидение, НСТУ

- Ви вже говорили про співпрацю з державною владою, а чи відчуваєте допомогу з боку КМДА? І в чому конкретно вона полягає?

- Київська влада – наш ключовий партнер, і, безумовно, ми не можемо готуватися до конкурсу, не враховуючи інтереси ключового партнера. У нас був певний період притирання зі столичною адміністрацією, який пройшов досить позитивно. Варто згадати, що КМДА зробила багато, щоб «Євробачення» відбулося саме тут. Зараз створені робочі групи за нашими напрямками, можу сказати, що робота ведеться дуже продуктивно. Це стосується всіх питань, що входять до нашої зони відповідальності – столична влада дійсно викладається на всі 100%. Якщо ж говорити про те, що зараз з’являється в медійному просторі – КМДА має прикрасити місто, полагодити дороги і таке інше – це, на щастя, не наша парафія. Я лише знаю, що на це виділяється бюджет і вони з цим бюджетом працюють. Яким чином це відбувається – не знаю, але як киянин сподіваюся побачити гідний результат.

- Як ви особисто ставитеся до «Євробачення»? Чи слідкували за конкурсом у минулі роки, чи вболівали?

- В минулому році дивився. Пам’ятаю, якраз був в Нідерландах, не спав, а дружина вже відпочивала. Так от, я так нервувався, що в момент фінального голосування просто підскочив з ліжка, розбудив її, кажу: «Настю, як ти можеш спати?! Тут таке відбувається, Джамала перемагає!» А коли вона перемогла, то, думаю, навіть консьєрж, який знаходився на 20 поверхів нижче, зрозумів, що таке Україна (смеется).

Денис Блощинский, Евровидение, НСТУ

- А ще раніше слідкували за конкурсом?

- Так, слідкував, дивився і вважав його цілком політизованим. Коли ж почав займатися івент-бізнесом, то і «Євробачення» мене почало цікавити в цьому відношенні. Але по-справжньому я з ним познайомився лише тоді, коли сам став його робити, і, чесно кажучи, я у захваті – настільки це круте і потужне телевізійне шоу. В музичному сенсі конкурс мене не чіпляв, тому що сам я рок-музикант – більше звертав увагу на постановки, дизайнерські рішення, підходи і таке інше. Тепер я зрозумів, що аналогів «Євробаченню» немає в світі, і це дійсно вражає.

Надеюсь, теперь у вас гораздо меньше вопросов о том, каким будет украинское «Евровидение-2017». Ну а если что-то и осталось, то дождитесь мая - уж тогда-то абсолютно все будет ясно.

Фото Кирилла Авраменко

Обнаружив ошибку, выделите ее и нажмите Ctrl + Enter

Новости партнёров:

Loading...
''