Facebook LiveJournal Twitter

Червакова: Борис Олийнык, Иван Драч, Богдан Ступка - эти люди тоже продались за статус? (ОНОВЛЕНО)

08:15 11.05.2010 9

Журналістка телеканалу СТБ Ольга Червакова, призначена 7 травня на посаду члена Гуманітарної Ради при Президенті України, заявляє, що юридично не має стосунку до цього органу. Оскільки в документі міститься помилка: там йдеться про призначення Червакової Ольги Валеріївни, насправді ж вона вже 7 років носить інше прізвище після одруження.

Червакова,Анна Герман,СТБ,Гуманітарна Рада,

Це сталося тому, що за словами Червакової, її не попередили щодо Указу про призначення, про який вона дізналася з Інтернету, інакше вона би повідомила посадовцям, що займаються документообігом в АП про таку ситуацію.

Червакова вважає, що непрозорість процесу підготовки документа наразила її на безпідставні звинувачення з боку колег. Оскільки дата призначення співпала зі скандалом навколо антицензурних виступів журналістів телеканалів 1+1 і СТБ. Страйку колег Червакова не підтримала, заявивши про окрему позицію щодо ситуації з тиском на медіа.

Адресатами листа є українські журналісти і заступниця голови Адміністрації Президента Ганна Герман.

Журналістка пропонує своїм колегам зібрати редакційні і профспілкові збори і, якщо вони їй не довіряють, висунути на цю посаду іншу людину, яка зможе бути їхнім повноважним представником в Гуманітарній Раді.

Вона також просить ініціаторку її призначення Ганну Герман дослухатися до професійної думки колег, оскільки член президентської Ради, якому не довірятимуть інші журналісти, «не зможе бути корисним в досягненні мети щодо поліпшення стану свободи слова в Україні, задекларованої Президентом Віктором Януковичем».

 

 

 


Провідним журналістам України,

Заступниці голови АП Ганні Герман

 

 

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ

 

 

7 квітня вийшов Указ Президента України, яким призначено Червакову Ольгу Валеріївну членом Громадської гуманітарної ради при Президенті України. Це сталося на тлі антицензурного виступу новинарів двох провідних телеканалів – 1+1 і СТБ і моєї незгоди з обраною колегами формою протесту.

 

В Адміністрації Президента збіг дати виходу Указу і мого критичного виступу проти «барикадного пафосу» колег назвали випадковим. Однак ця ситуація наразила мене на низку абсолютно безпідставних звинувачень з боку журналістів.

 

Тому сьогодні я хочу заявити наступне.

 

Переговори з Адміністрацією Президента з пропозицією увійти до Громадської гуманітарної ради дійсно велися. Я не відмовлялася від участі у Раді з двох причин:

- я вважаю це реальною можливістю спробувати створити дієвий механізм запобігання  втручання влади у редакційну політику каналів;

- участь у Громадській раді не є посадою або преференцією, вона не дає ані статусу держслужбовця, ані державної зарплатні. Про це свідчать документи, що регламентують діяльність органу.

Однак, про Указ Президента щодо мене я дізналася із Інтернету.

 

Підтвердженням цього є помилка посадовців, що займаються документообігом в АП. Якби вони звернулись до мене, готуючи Указ, я би повідомила їм, що з 18 грудня 2003 року я не ношу прізвище Червакова, оскільки після одруження взяла прізвище чоловіка. Про це свідчить відповідне Свідоцтво 1-КЕ N104649 і мій паспорт громадянина України. Отже, мені достеменно невідомо, кого саме призначено на посаду члена Громадської ради 7 травня.

 

У ситуації, що склалася, я де-юре не маю відношення до Громадської ради.

 

В зв'язку з цим я звертаюся до:

 

КОЛЕГ-ЖУРНАЛІСТІВ:

В ситуації нездорових підозр і звинувачень я не можу вважати себе повноважним представником ваших інтересів в Громадській раді. Я прошу вас терміново скликати збори журналістських профспілок та редакційних рад з метою висунення на цю посаду людини, яка, на вашу думку, зможе стати справжнім, а не фіктивним зв"язком між владою та медійним загалом. Я вважаю, що це буде чесно і демократично. Прошу вас визначитися якомога швидше, оскільки ситуація в ЗМІ дуже напружена і потребує негайного розв»язання. Тепер лише від вас залежить, чи стане Громадська гуманітарна рада при Президенті України дієвим інструментом досягнення мети, задекларованої ініціаторами нещодавніх журналістських страйків.

 

ЗАСТУПНИКА ГОЛОВИ АП ГАННИ ГЕРМАН:

Прошу дослухатися до професійної думки українських медіа та розглянути можливість призначити на посаду члена Громадської гуманітарної ради людину, якій довірятиме журналістський загал. Журналіст, який не відповідатиме цьому критерію, на мою думку, не зможе бути корисним в досягненні мети щодо поліпшення стану свободи слова в Україні, задекларованої Президентом Віктором Януковичем.

 

Я також підтверджую свою готовність взяти участь у такому відкритому конкурсі. Оскільки вважаю непослідовною позицію відмови від впливу на ситуацію, в якій решта важелів або не випробувано, або не спрацьовують. Я переконана, що влада і ЗМІ повинні співпрацювати суто на здорових, демократичних засадах.

 

Ольга Червакова, парламентський кореспондент телеканала СТБ. 

 

 

 

Вроде бы, все понятно, но я решила поговорить с Олей вживую и расспросить ее о дальнейших действиях в этой ситуации:

- Так ты что - выходишь из Гуманитарной рады?

- Понимаешь, я  в нее и не входила. Они, вроде,  хотели меня туда назначить, но у них  не получилось.

- А я слышала от некоторых журналистов, что  раз ты против забастовки и входишь в  Гуманитарную раду Януковича, это  означает, что тебя купили креслом.

- Ага, пусть еще  скажут стулом. Чистый бред. Мне интересно мнение только тех людей, которые что-то делают. А мнение бездельников меня не интересует. У меня были проблемы с властью еще тогда, когда эти критики не научились пользоваться носовым платком.

Посмотрите на состав этой Рады: Борис Олийнык, Иван Драч, Богдан Ступка - эти люди тоже продались за статус?

Вообще-то принято  считать, что эти рады ничего не решают, и что это сборище фамилий. Но я бы туда никогда не пошла, если бы не понимала, что это не орден на грудь, а настоящее ярмо на шею. Все знают, какой Янукович демократ. Впрочем, как и все остальные политики - посмотрите список врагов прессы. Это значит, что там есть, над чем работать.

Ну, может быть, для тех, кто пишет письма о борьбе сил зла с силами добра и причисляет себя, конечно, ко вторым, такой статус - это предел мечтаний. Только я тебе по секрету скажу, что это никакой не карьерный рост. И никакой не статус - там нет ни кабинета, ни зарплаты, ни кресла. Пусть они сначала найдут то кресло, за которое я «продалась», а потом уже кричат. Наверное, все, что они делали в жизни, было мотивировано деньгами, карьерным ростом или чем-то таким. Поэтому, им везде мерещатся взятки. Но это уже не ко мне вопрос.

- У вас на канале разговоры об антицензурных бунтах шли уже давно. Ты и тогда была против?

- В том-то и дело, что да. Еще осенью, когда наши журналисты вышли с публичными выступлениями  о цензуре, я сказала, что я против бунтов, что лучше  сначала  поговорить с Бородянским. Но встреча с Бородянским состоялась только, по-моему, через сутки после выхода в свет интервью наших «бойцов». Я не знаю, почему они избрали такой путь. Даже когда ты делаешь сюжет, то сначала изучаешь все точки зрения на проблему, а уж потом выпускаешь сюжет в эфир. А не наоборот. Поэтому я еще осенью им сказала: «Пацаны, я не с вами. Если вы считаете, что за вами правда - боритесь, я вам мешать не буду». Буквально через неделю все это сдулось. 

- Некоторые коллеги обижаются, что осенью, когда  собирались подписи  против выбросившего твой микрофон депутата Ткаченко, они за тебя подписались. А  ты теперь за них  - нет.

- На здоровье. Подпись под письмом - это  не бартерная операция. Во-первых, они  подписались не за меня, а за то, чтобы депутаты в кулуарах Рады не позволяли себе творить беспредел по отношению к журналистам. То есть, и к ним тоже. А во-вторых, я не понимаю позиции, когда точка зрения, отличная от «открытых писем», не имеет права на существование. Это шовинизм какой-то... Ну, и, в-третьих, я в своей жизни подписала столько открытых писем, что уже сбилась со счета. И хоть бы одно из них дало толк. Разве что Ющенко извинился перед Сережей Лещенко за «киллера нанятого»

Эта вся возня - от малолетства и недостатка практического опыта. Пускай эти деятели сначала вспомнят, кто добил депутата Калашникова. Кто ходил в прокуратуру, как на работу, на заседания фракций, готовил заявления, принимал участие в создании депутатской комиссии, в ее заседаниях, кто убеждал депутатов голосовать за проект постановы. С каждым проголосовавшим депутатом я говорила лично. Это была работа, реальная работа, которая делалась неделями и месяцами. А не крик о том, как все плохо. И тут никто не делил пасочки «твое-мое»: Калашников и его группа товарищей побила не меня лично, я надеюсь, кто-то это еще помнит...

- А что ты будешь делать дальше?

- Работать буду. Так же, как и раньше работала. Вот я хочу предложить президентской  Раде написать запрос «Репортерам без  границ», сделавшим недавно жесткое заявление о свободе слова в Украине. Пускай они пришлют образцы контрактов европейских журналистов на их телеканалах. В Европе уже существуют такие предохранители в отношениях журналистов и медиавладельцев, чтобы никто из них не вмешивался в работу другого. Этот опыт можно взять, написать законопроект и потребовать от СМИ внести обязательные пункты в контракты журналистов, в которых будет: то-то и то-то можно, а то-то нельзя олигарху. И журналисту, кстати, тоже. В этом заинтересованы и мы, и власть. Если ее декларации действительно совпадают с ее намерениями.

- А на канале что будешь делать?

- Тоже работать, вот уже работаю, сюжет  снимаю. Как говорят, собаки лают, караван идет. 

 

МедиаНяня.

 

Надано пресслужбою каналу СТБ

 

Фото: Андрія Скакодуба, МедіаНяні

Обнаружив ошибку, выделите ее и нажмите Ctrl + Enter

Новости партнёров:

Loading...
''