"Газета по-киевски" всей редакцией отправилась к Президенту

Вчера в одном из корпусов Киево-Могилянской академии, прямо перед началом акции возле Администрации Президента Сергей Тихий, главред страждущей «Газеты по-киевски», провел пресс-конференцию. На ней он пытался наиболее точно и понятно описать сложившуюся ситуацию, ее причины и варианты решения проблемы.

«Газета по-киевски» входит в медиа-группу «Пресс-центр», Сергей Тихий считает ее солидной конструкцией со всеми признаками могущественного холдинга. Тихий, кстати, попросил не считать его газету частью холдинга «Главред» и группы телеканалов «1+1».

Одна из библотек Киево-Могилянки вместо пресс-центра

Оказывается, Тихий благодарен группе «Приват» и вот, почему:

«Керівництво групи свого часу повірило нам і дало можливість працювати, прокредитувавши початок нашого проекту. «Газета по-київськи» вийшла в січні 2003 року. В травні  2004 року «ГПК» стала щоденною, спочатку 5-разовою, пізніше – 6-разовою.  Потім почали з’являтись газети в містах України.  Потім «газети нашого району». Це все завдяки партнерським доброзичливим стосункам з Приватбанком. Ми намагались відповідати тим задачам, які  перед нами стояли. Виграли чимало професійних конкурсів, завдали планку на столичному ринку. Щороку, починаючи з 2005, наші доходи зростали на 150-200%.

Потім почалась криза. Ми впевнено тримались під час неї. Нам треба було провести безпрецедентні скорочення, тиражів, персоналу. Але ми проіснували без додаткових дотацій. На жаль, в кінці 2009 року було прийнято рішення об’єднати всі медійні активи «Привату» під одним холдингом. З того часу пройшло 15 місяців . У нас, звичайно ні, а от у інших проектах «Главреду» лише в середині березня були затверджені бюджети».

"В "Приваті" кажуть, що у нас борги, але це - неправда"

А вот мнение Тихого по поводу менеджмента  «Главреда»:

«Почались дивні практики управління медійними активами.  В січні 2010 року було заблоковано фінанси нашого підприємства і всіх медіаактивів «Привату». Тривало це протягом 1,5 місяців. Було заборонено про це писати. Затримувалась зарплати. Без жодних пояснень. 1 березня 2010 року на зустрічі всіх членів недійного угрупування намагались якось вирішити цю проблему.

Були думки, що на «Газету по-київськи» нажалівся Леонід Чорновецький. Через ці скарги існування газети було під питанням, 1.5 місяці журналісти жили без грошей. В цьому угрупуванні  - «Приват» - досі не зрозумілі схеми управління і фінансування. Існує принцип колективної відповідальності. Страждають всі».

"Були думки, що на «Газету по-київськи» нажалівся Леонід Чорновецький"

А вот наиболее вероятные причины закрытия «Газеты по-киевски» по версии Тихого:

«З початку лютого ситуація в нашому виданні проявилася. 21 лютого було опубліковано матеріал про підготовку Януковича до прямого ефіру, який планувався на 25 лютого, п’ятницю. Текст був виписаний з урахуванням усіх журналістських стандартів. Там були вказані факти щодо того, як це організовують – розмову президента з країною. Наприклад, майданчик у Києві був встановлений на сміттєспалювальному заводі.

Того ж дня мені почали дзвонити і казати: "Що ти наробив?!" Я не міг повірити, що почалось те, що почалось».

Сергей Тихий так и не назвал людей, которые ему звонили, упомянул только, что это люди из «Главреда» и с «1+1».

"Мені поздвонили з "Главреду" і з "1+1", і сказали: "Що ти наробив?"

«З 11 березня газета припинила вихід, - продолжил главред, - Був заблокований доступ до друкарні, яка належить тому самому власнику, що і газета. Який механізм цих подій? Публікація викликала невдоволення власників. Це невдоволення було трансльоване приблизно так. «Дивіться, що там пишуть ваші писаки…»  Менеджмент власників почав розбиратись з газетою так, як він вважає за потрібне. Робились уперті спроби звести це все в економічну площину. Газета існує в посткризовий період, є звинувачення, що ми потребуємо дотацій. Це неправда.  Якщо у власника виникають проблеми із своїм активом, у нього є варіанти вирішення проблеми: продати підприємство, (як з машиною, помиєте, пофарбуєте…). Другий вихід: зробити нову програму розвитку підприємства, щоб зменшити видатки, збільшити доходи».

"Я не тримаюсь за своє крісло. Якщо обирати: газета чи моє крісло – я піду"

Поговаривали, и я об этом писала, что инвесиор поставил ультиматум: газета не возобновит выход, пока Сергей Тихий не уволится. Тихий ответил и на этот, повисший в воздухе вопрос: «Я не тримаюсь за своє крісло. Якщо обирати: газета чи моє крісло – я піду. Я вже подавав заяву на звільнення. На неї не відреагували – тому я її відкликав».

А вот, что говорил Сергей Тихий по поводу акции возле Администрации Президента. Основная идея - обратить внимание Виктора Януковича на политическую цензуру:  «На нашому прикладі тестується варіант поведінки з медіа. Я думав, що Президент має реагувати на такі речі. А читачі? Це був майданчик комунікацій, єдиний для деяких. Права всіх людей брутально порушені. Я з усією відповідальністю заявляю – в цієї країни немає майбутнього. Всі свої сили я використаю для боротьби проти подібного. Ми маємо бажання і рішучість провести акцію перед Адміністрацією Президента, де висунемо всі вищезгадані умови. Я і наш колектив хочемо нарешті добитись діалогу з власником, владою. Я йому дзвонив і писав смс, але відповіді так і не отримав».

С середины января не получают зарплату 156 человек – редакция «Газеты по-кивески». Для ежедневной газеты невыход с 11 марта - это, практически, смерть - никакие рекламодатели не задержатся в таком издании.

Вот, что происходило возле АП.

Видео:

Фото:

 

Держитесь, ребята! С вами, как минимум, ваша Няня.

 

 

Фото Яна Солнечного