Как почтила память президента Польши Наталья Розинская. ВИДЕО

Сегодня я проснулась ни свет, ни заря. Не успела даже кофе выпить и просмотреть присланную из Сум прессу. А причина неудавшегося утра - конференция под названием: «Бібліотека і книга в контексті часу», которая начиналась в 9.30 утра в Национальной парламентской библиотеке.  Не люблю я эти ранние мероприятия, но не пойти на встречу с коллегами я не могла, уж очень мне хотелось рассмотреть столичных библиотекарей и специальную гостью мероприятия, ведущую «Первого национального» Наталью Розинскую. Признаюсь, Розинская поразила меня своей красотой и эрудицией, а библиотекари на ее фоне сильно померкли.

Телеведущая пришла заранее, заняла почетное место между директором Национальной парламентской библиотеки Украины Тамарой Вылегжаниной и начальником отдела анализа и прогнозирования деятельности библиотек Ларисой Никифоренко. Сами понимаете, какого статуса люди собрались беседовать о проблемах библиотек в Украине. Кстати, в зале сидели еще и зарубежные гости - представители библиотекарского дела из России, Польши и Белоруссии.

"Мужня жінка" Тамара Ізмайлівна 

Библиотекари

Алексей Прищепа, пиарщик Розинской

Перед минутой молчания

После вступительного слова Тамары Вылегжаниной микрофон в руки взяла «автор и ведущая социального проекта «Знайдемо вихід», писательница Наталья Розинская.  

Наталья: «Дорогі друзі, я надзвичайно щаслива, що можу взяти участь у такому заході. Я щаслива, що знаю Тамару Ізмайлівну, мужню, красиву, розумну жінку. Сьогодні під час конференції буде працювати знімальна група нашого каналу. Я буду дуже вдячна, якщо під час перерв ви будете надавати коментарі, для того, щоб ми об'єктивніше змогли представити ситуацію і донести її до глядача. Я бажаю всім великого успіху і натхнення.  

В мене сьогодні дуже приємна місія. Одна з назв конференції - це «книга в контексті часу». На жаль, я часто бачу людей, у яких не вистачає грошей, щоб купити марку, для того, щоб відправити листа на ту ж саму програму і розказати про свої проблеми. Я з дуже великою радістю передаю сто екземплярів моїх книг, які я написала сама як письменник, але з погляду журналіста.  Мені Бог подарував таке щастя, що я змогла відвідати Кубу. Я написала українською мовою книжку «Куба - форевер». Мені вдалось відвідати В'єтнам, я написала російською мовою книгу «В Сайгоне дождь». Ці книги я проілюструвала ще власними фотографіями. Книги я передаю бібліотеці, щоб ті українці, які не мають грошей, щоб мандрувати за кордон, і не мають можливості придбати ці книжки, могли дозволити собі прийти в стіни бібліотеки і почитати ці книжки. Вони дізнаються про інші країни. Я дуже рада, що я можу це зробити і дуже вдячна».  

«Сьогодні я подарувала книжки, щоб прості люди, читачі могли безкоштовно у бібліотеках дізнатись більше про Кубу, про Сайгон...Я буду щаслива, що зробила щось важливе для людей»

Первую книгу Наталья презентовала в 2006 году, вторую - чуть позже. Очень скоро мы сможем насладиться третьей книгой развитой блондинки, которая написана на основе ее поездки на Ганг. Этими книгами, по словам Розинской, она не просто хотела рассказать о жизни в других странах, но и обратить внимание на проблемы, с которыми сталкивается местное население. В работе над третьей книгой Розинская получила поддержку очень солидного издательства, название которого она пока не афиширует. Совместными усилиями они будут работать над серией книг о путешествиях Наташи - Куба, Сайгон, Ганг.  

Понимаете, для людей не заинтересованных конференции на тему библиотек - не самое увлекательное времяпрепровождение.  К тому же,  сегодняшняя встреча должна была продлиться до глубокого вечера. Я бы осталась, но Наталья Розинская собралась уходить  через час после начала мероприятия. Приоритеты мои быстро изменились, и я отправилась за Натальей - меня интересовало, как она видит решение проблем библиотек, озвученных на конференции. Вот ее ответы на мои вопросы:  

- Я бачу рiшення i як письменниця, i як журналiст. З бібліотеки все починається. Ти формуєш свій образ, читаючи книжки. Сьогодні в нас немає комфортних, гарних бібліотек, окрім парламентських, до того ж, і багатьох книжок не вистачає. Треба вкладати великі кошти. В державі бібліотеки мають стояти на першому місці. Я буду робити велику програму на тему «Бібліотеки в Україні». Починатись вона буде з того, як люди відстояли бібліотеку імені Лесі Українки. Ми будемо піднімати цю проблему, щоб наші студенти, нашi прості люди мали змогу нормально читати книжки.  

Няня: Питання не по темі, але важливе. Які зміни на каналі ви помітили з приходом Бенкендорфа? І що змінилось у вашій передачі?  

Наталя: Ще нічого не змінилось. Зарано робити висновки. У нас на каналі шість об'єднань. Мені відомо, що в музичному об'єднанні відбулись зміни. А в нашому - громадсько-політичних програм - змін немає. Я вірю і покладаю надії на нове керівництво. Я знаю, що таке школа «Інтера». Я колись була кореспондентом телеканалу «Інтер» у Львові. Я пройшла серйозну закалку, коли працювала кореспондентом цього телеканалу. Я мала працювати чітко, динамічно і дуже серйозно. Це позитив, якщо такі ж засади перенесуть на наш канал.  

- У вас немає перестороги, що вашу програму закриють або сильно переформатують у зв'язку зі зміною керiвництва?  

- Коли ти серйозний журналіст, в якого чимало міжнародних нагород, дві вищі освіти, 11 років стажу роботи на телебаченні, 300 випусків соціальних проектів... Я вмію спілкуватись з шістдесятьма людьми одночасно, і я б хотіла побачити, щоб зі мною позмагалась якась інша ведуча. Мої знання і вміння будуть в повній мірі використані новим керівництвом. Колектив нашої програми - це 15 людей. Вони чекають зустрічі з керівниками. А керівники - позитивні люди. Те, що в них назовні - те й всередині. Ми не тримаємо каміння за пазухою...І вважаємо, що до нас мають ставитись так само.   

Кстати, Наташа сказала, что разработала три новых проекта, которые собирается предложить Бенкендорфу. «Якщо в них буде своє бачення моїх проектів - я його прийму, бо знаю, якщо Бенкендорф придумає новий проект,  він стане бомбою». Но больше про проекты ничего не рассказала. Как и не ответила на мои вопросы о свадьбе. «Це сфера духовного життя, це дуже тонко. Фактично, я ще досі наречена». В марте Розинская уже комментировала ситуацию о своей свадьбе с бароном газете «Сегодня». Тогда она сказала, что слухи об их романе с майором Мельниченко сильно подпортили ее отношения с настоящим женихом - 64-летним шведским бароном Свеном де Гиром КонГеральдом. «Мы чуть не расстались, мне стоило невероятных усилий убедить любимого, что все это только глупые слухи. А с Николаем я совсем перестала общаться после этой истории...».

Вот она какая, Наталья -  два высших образования,  помогает бедным людям, пишет книжки, обладает сверхконтактностью, и еще у нее хватает сил создавать новые проекты. И не по одному, а сразу по три.  Естественно,  времени на женихов, будь то  Мельниченко или шведский барон, времени не хватает.  

P.S. Присоединяюсь ко всем, кто почтил память президентской пары Польши минутой молчания во время конференции.   

 

Няня    

Фото Сергея Ковалева