"Что если". Как бы выглядел Фейсбук в эпоху Средневековья

При всей риторичности вопросов типа "что если бы бабушка была дедушкой", для кого-то они жизненно важны. И ответы на них есть. Комедийный ситком What if - своего рода иллюстрированная энциклопедия для людей с особыми информационными потребностями. И самое рекордное их количество в Украине - среди зрителей канала ТЕТ. Для них и куплен формат «Что если».

Ситком состоит из нескольких серий, в каждой из которых дается ответ на конкретный вопрос. Например, что если бы мясники были рок-звездами? И нам показывают мясников, которые прямо на сцене разделывают туши, а в зале визжат от восторга их молоденькие поклонницы. А что если бы на похоронах не грустили, а веселились? И вот уже вдову поздравляют с утратой. 

Поэтому, получив приглашение на съемки, я ни минуты не сомневалась. Тем более, что в этот день на повестке дня были: средневековый стриптиз, фейсбук и спам. Съемки запланировали в городке Радомышль, в настоящем средневековом замке. Путь туда оказался неблизкий и ухабистый: каждые сто метров на заснеженной дороге лежали поваленные сосны, на проводах вдоль дороги висели сугробы, а вокруг – тишь да благодать. И вот, 12.12.12 ровно в 12 часов мы заехали в Радомышль. Аккуратненькие заборчики, уютные трехэтажные домики, божеские цены в магазинах. Но главная достопримечательность - замок, живописно притаившийся над речкой Тетерев. 

Пейзажу не хватает только белых лебедей в пруду. И лилий, которые цветут 

На Украине выдался богатый урожай снега

Внутри строение оказалось таким же средневековым, как и снаружи: массивные деревянные двери, полутемные залы, гулкое эхо от шагов. Лучше локации для съемок средневековья не сыскать.

Средневековая педантичность

Если вы видите панду, значит где-то поблизости бродят сотрудники телеканала ТЕТ. Медицински проверенный факт

Елка здесь стоит не просто так. С ней отсняли эпизод про Деда Мороза. Что если он будет не приносить подарки, а наоборот - воровать? 

И тут нас ждала неприятная новость: средневекового стриптиза не будет!!! Сотрудники музея за стриптиз перед иконами могли и анафеме предать. Поэтому в последний момент его заменили серией, где средневековые тусовщики танцуют Gangnam Style у камина.

Стриптиза сегодня не будет

Нужный реквизит для обитателей средневековья нашелся в гардеробе Камалии

Микрофон надежно спрятан в области декольте

Шляпа с кондибобером - писк сезона осень-зима 1533 

А и правда, что если бы в средневековье был фейсбук? Тогда бы девушки вывешивали себе на стену те же вещи, что и современная молодежь. А стена – вот она, кирпичная. На нее девушки запостили платье, фотографию и шахматы. Предметы сразу же залайкал рыцарь в доспехах, образ которого режиссер додумал уже на площадке. 

"Ой, какое у тебя платье! Пойду и себе вывешу такое же"

Режиссер Иван Ясний: "Видишь суслика? И я не вижу. А он есть"

Все должно быть абсолютно натурально. А съемочная группа проморгала радиатор. Эпизод пришлось переснимать

Во время перерыва и я решила подняться на баншню, куда  вела винтовая лестница. Идти пришлось долго

Но оно того стоило. Весь Радомышль как на ладони!

Когда рядом не было камер, средневековые дамы закусывали индустриальной колбаской и запивали ее чаем из пакетиков

Слава Никаноров, игравший рыцаря, умудрился заснуть на съемках. Правда, не в этот съемочный день  

Впрочем, без спящих актеров на площадке не обошлось

"Мне сегодня письмо голубиной почтой пришло. Открываю, а там - спам. Представляешь!"

Зимой снимать всегда непросто. И не только потому, что за несколько дублей можно задубеть. Темнеет рано. А это большой минус. Поэтому съемки снаружи провели максимально быстро, и все переместились внутрь, готовиться к другой сцене. И тут выключился свет. Режиссер Иван Ясний решил снимать эпизоды, для которых свет не нужен. А я под шумок задала Ивану пару вопросов. Кстати, члены съемочной группы почтительно называют его пане Іване.

- Пане Іване, ваш тезка, режисер Сауткін казав, що спеціально не дивився оригінальну голландську версію серіалу, щоб створити унікальний продукт. Ви дивилися?

- Дивився багато раз. У мене дещо виходить по-своєму, тому що знімаємо ми адаптацію. Співвідношення серій десь 60 на 40 процентів. 40 – наша адаптація, тобто унікальні українські серії. Просто у них є багато жартів, які несумісні з нашим менталітетом.

- Які, наприклад?

- Жарт пов'язаний з новорічними святами. У них є свої звичаї, що вони роблять, як вони один одного вітають. У нас це зовсім по- інакшому. Навіть, я би сказав, інші цінності. Як люди себе поводять, коли приходять на похорони? У них було, що усі гості забирають з собою по пляшечці червоного вина. В нас таких звичаїв немає.

- В чому полягає унікальність саме української адаптації?

- У нас інакша манера подачі матеріалу – кіношність. Але працює два режисера. Сауткін робить багато внутрішнього кадрового монтажу, дуже багато відбувається дії всередині самої сцени. Актори роблять без монтажу багато дій в кадрі. Він робить драматургічні класичні серії. Я більше знімаю сцен з екшном: стрілянина, вибухи. Зробити красивий бойовик – моя тема. Ми спочатку боялися що будемо зовсім різні, але контраст вийшов класний.

- Можете розказати про серію, яка вам найбільше сподобалася?

- Так. Я сам її придумав. Називається, що якби сало було наркотиком. Ми покажемо, як сало важать на мікроскопічних терезах, маленькими шматочками. Впихають його в пакетики, розміщають в кейсі, щоб потім збути цей товар. По сюжету сусід здав свого товариша, спецназ оточує хлівець. На передньому плані – свині в клітці. А в хліву люди нарізають великі куски сала на тоненькі скибочки. Потім залітає спецназ, усіх виводить, оцінює на скільки там мільйонів «товару». Потім один залишається пробує шматочок сала і в нього закочуються очі.

Режисер Іван Ясній: "Добре було б, якби сало було наркотиком"

- Чи важко було знайти акторів?

- В нас акторів 16 чоловік. Дві групи працюють паралельно. Для того, щоб задовольнити кожну з груп треба було багато акторів. Мені з акторами працювати дуже подобається. Я відкрив для себе кілька особистостей. Даремно боявся, що в Україні важко знайти достойних акторів, адже нема акторської школи, нема красивого українського кіно. Але виявилося, що актори є. Їх просто треба втягнути в процес, спробувати з ними поекспериментувати. Мені здається, що саме цей формат дозволяє багато експериментувати. Тому що дуже різні жанри. От я зараз знімаю одне, а після обіду буду знімати зовсім іншу історію. Ввечері у нас повинен бути Дід Мороз-злодій, який залазить в чужу квартиру і зносить в свою домівку купу подарунків. Ми покажемо велику ялинку, яка стоїть в замку, і купу усіляких ящиків від ай-маків, комп’ютерів. І все це він акуратно складає під ялиночку. Дуже класно, що є можливість бавитися з різними площинами. Така можливість є у мене і у акторів. Вони мають можливість перевтілюватися. Тому що коли актори знімаються в повнометражній картині, вони вживаються в роль. А можливості швидко перескакувати з одного образу в інший у них нема. А це великий кайф. Одна серія в сіткомі буде в середньому тривати дві хвилини. За цей час ми повинні встигнути заінтригувати глядача, довести історію до кульмінації і показати фінал.

- Коли серіал побачать глядачі?

- Планується на середину січня. Це буде щоденний показ. Ми вже відзняли матеріалу на п'ьять з половиною епізодів тривалістью 24 хвилини. Якщо ми завершим цю велику історію, то за півтора місяця ми знімемо повний метр. 

"У нас напрочуд багато хороших акторів, хоча сама акторська школа відсутня"

Режиссер и оператор готовят технику, чтобы снимать средневековых девушек в окне

Эй, рыцари, не толпитесь под окнами! 

А у вас ус отклеивается

Актеры между сценами коротали время по-разному. Мужчины в основном спали, девушки бродили по музею, рассматривая иконы. За этим занятием я поймала Марину Куклину из Театра юного зрителя.

- Давно ли вы снимаетесь в подобных проектах?

- Когда-то был один проект для СТБ, где я снялась в нескольких сюжетах. А вот полноценно сниматься в скетчах я стала только в этом году.

- Есть ли в скетчах своя специфика для актеров?

- Есть свои особенности. Это должно быть остро, завершенная форма. Я играю с серьезным лицом реальные обстоятельства, по- живому взаимодействую с партнером, а юмор возникает уже в самой ситуации. Главное, что нам не приходится комиковать ради самого комикования.

- А как в голландских прототипах играют?

- Я когда увидела работу их актеров, была просто сражена. Потому что они просто играют ситуацию.

- Вы уже привыкли мерзнуть?

- А то! Когда-то моя подружка снимала фильм, роль в котором стала моим первым киношным опытом. Он назывался «Дождь». Она снимала его целый год по понедельникам, и зимой и осенью. А действие проходило летом. Я была невестой. Поэтому за год съемок я к холоду привыкла.

Юлия Куклина: "Актеры должны уметь правильно мерзнуть"

Все, электричество кончилось. Но кино будет!

Вероятнее всего, ситком выйдет уже в феврале. Во всяком случае, так надеется режиссер и обещает пресс-служба ТЕТ. 

Фото - Иванны Зубович