«Це – історичне неподобство». Вокруг фильма «Шляхетні волоцюги» разгорелся скандал

Не прошло и недели со старта съемок украинской авантюрной комедии «Благородные бродяги», как вокруг фильма разгорелся нешуточный скандал, рупором которого стала режиссер львовского театра-кабаре «Тильку ві Львові!» Мирослава Сидор. Прочитав «анонсы» фильма и репортажи с площадки, она обратилась к народному депутату Оксане Билозир с просьбой «вмешаться в вопрос съемок». Вчитайтесь в ее обращение:

«Культурна та наукова громадськість міста Львова просить Вашого втручання у питання зйомок фільму «Шляхетні волоцюги», що знімають у Львові як римейк польського фільму «Włóczęgі», знятого польською телестудією «Warszawskie biuro kinematograficzne Feniks» в 1939 році.

Проект повнометражного художнього фільму «Шляхетні волоцюги» став одним із переможців Дев’ятого конкурсного відбору Держкіно.

Львів’янам не байдуже – хто і чому підтримав цей проект, а точніше – чи був серед учасників журі хоч один представник культурної інтелігенції Львова?

З поданого авторами фільму анонсу і картин зйомок, яку спостерігаємо у місті, висловлюємо своє обурення і рішучий протест проти подачі ТАКОГО Львова на огляд українського глядача.

Батяри – це цілий пласт львівської історії, субкультура, яка становила ментальність тогочасного Львова і, підкреслюємо, не загинула і понині!

Автори фільму в анонсах та актори – в інтерв’ю розповідають про батярів як про злодіїв, що займалися крадіжками. Ця інформація не є такою, що відповідає історичній дійсності.

У Львові був злодійський прошарок у ті часи. Його представники називалися кіндерами. Батяри зневажали їх і гамселили за першої ж нагоди. А нині САМИХ же батярів автори та актори фільму рекламують як кіндерів. Це – історичне неподобство.

В анонсі фільму також зазначено, що «фільм розкриє колорит субкультури львівських батярів через їхню мову та пісні». Львівська ґвара проскакує кількома словами, на чому наголошують автори стрічки. Сам автор сценарію і вся команда слово «батяри» неправильно відмінюють. Вони навіть не знають, що у множинному числі родового відмінку воно звучить «батярів», а не «батЯр».

Цитата із анонсу: «Щодо співробітників НКВС, то, щоб втертися у довіру до львів’ян, вони не лише вчать слова: площею Ринок ходили дивні персонажі у лицарських обладунках, кокошниках та з рогами. «НКВСники вирішили зробити вертеп, щоб люди пустили їх у свої домівки. От тільки вони не знали, що вертепи ходять лише на Різдво», – пояснила дивний вигляд цих персонажів художниця по костюмах Гала Отенко».

Фільм подано як події ДО 1939 року – яке НКВС могло бути тоді у Львові? І де би його представники ходили з вертепом по польських помешканнях? У фільмі також є персонажі – представники СС-Гестапо… Фашисти увійшли у Львів у червні 1941 року.

Мистецтво допускає художні фантазії та інтерпретації, але ж не такі відверті і безвідповідальні викривлення.

В інтерв’ю співсценарист Дмитро Наумов сказав: «Двоє волоцюг допомагають дівчині, яка потрапила в біду. Поляки називали їх батярами. Але вони були такі смішні, це були зовсім не батяри. Це, може, в розумінні поляків вони були батярами. Але це зовсім не так. І тому нас із Тарасом, а мене як львів’янина це обурило: Як так? Це ж не батяри! І ми переписали кіно. Історики будуть відверто здивовані. Та вони прозріють!».

ЯК мають прозрівати історики – невідомо. НКВС і СС у Львові до 1939 року… Схоже, автори не те що КІНО – історію переписали.

У соціальній мережі "Фесйбук" громадськість міста висловлює своє розчарування таким підходом до історії Львова: які КОКОШНИКИ?»

При чем тут кокошники, объясняет процитированный тут же, в обращении, комментарий художника по костюмам. Но, видимо, этого культурной интеллигенции недостаточно

К костюмам батяров у Мирославы Сидор тоже много вопросов

А у писателя Юрия Винничука, поддержавшего обращение Мирославы, возникли вопросы филологического характера:

Но вернемся к обращению. Оксана Билозир тут же отреагировала на петицию в своем Фейсбуке:

А авторы сценария Тарас Боровок и Дмитрий Наумов тем временем - тоже в Фейсбуке - ответили на претензии пани Мирославы:

Кто в этой истории прав, а кто - не очень, решать вам. Я же подожду комментариев от Госкино (напомню, «Благородные бродяги» - победитель 9-го питчинга Агентства): надо же, в конце концов, узнать, был ли в Экспертной комиссии «хоть один представитель культурной интеллигенции Львова», и как Филипп Ильенко собирается «приводить фильм в соответствие исторической правдивости». 

Фото - zik.ua, dyvys.info