Скрижали мудрости от Александра Ткаченко. Выпуск 2

Еще сотни лет назад мудрецы по всему миру и в самых разнообразных отраслях поучали молодых и перспективных соплеменников. Устроившись у костра и закурив трубку, они пригоршнями вкладывали в молодые умы знания и устои. В двадцать первом веке концепция сохранилась, а вот внешний вид сходки слегка изменился — успешные бизнесмены и топ-менеджеры теперь проводят бизнес-завтраки и мастер-классы.

Вчера, например, киевский центр предпринимательства Startup Ukraine устроил бизнес-завтрак с гендиректором «1+1 Медиа» Александром Ткаченко. Прочитав в приглашении следующие строки: «Александр расскажет про медиа бизнес, поделится опытом - как достичь успехов в медиасфере, как управлять одним из самых успешных медиахолдингов Украины и ответит на Ваши вопросы. Этот завтрак с пользой не только для желудка, но и для ума», я поняла — надо идти. 

Встречу устроили в гастрономическом баре FT BAR Foodtourist

Желающих узнать, как достичь успехов в медиасфере, набралось сравнительно немного - чуть больше 50 

Первым делом Александр похвастался успехами «1+1 Медиа» - но не с целью покичиться, а чтобы привлечь самых талантливых в команду Плюсов. После вкусных рассказов о чудо-офисе на Подоле, о ценностях компании (которые прописаны прямо на стенах, как вы помните) и о дружной семье «1+1 Медиа», я практически согласилась перехать на Фрунзе.

Еще Ткаченко много говорил об «Инкубаторе стартапов», где он хочет найти «революционные идеи», о ситуации на рынке, современных тенденциях и о важности получения нового опыта в любой сфере. После этого пару слов сказала руководитель пиар-департамента «1+1 Медиа» Светлана Павелецкая, пригласив желающих увидеть кухню компании изнутри приходить на экскурсии.

Все это длилось не более 10 минут, после чего всем предложили задавать вопросы.

Гости активно интересовались питчингом идей и новой медиашколой «1+1 Медиа», что неудивительно. А также подробностями развития украинского рынка, историей медиагруппы, задавали вопросы о контенте и стратегиях.

Однако нашлись и те, кто просил Александра Владиславовича показать, как измеряют рейтинги или объяснить, почему украинский рынок меньше российского и хуже европейского

Ткаченко реагировал по-разному

Итак, передаю вам самые интересные, нестандартные или полезные вопросы и ответы:

- За короткое время вы вывели сайт tsn.ua в лидеры интернета. Какие шаги пришлось сделать для этого? Является ли ваш сайт прибыльным и какой процент дохода он дает в общем для «1+1» в месяц?

- Сайт фактично є продовженням успішного проекту новин ТСН. Було кілька унікальних для українського ринку складових, які ми на той час застосували. По-перше, ми з самого початку орієнтувалися на широкого, а не вузького читача. По-друге, там було відео, яке ми генеруємо не лише в ТСН, а і на каналі. Сайт tsn.ua генерує, на жаль, невеличку частку, як і весь інтернет, порівняно з доходами, які ми маємо від телебачення і телевізійної реклами, але ми в цю платформу віримо. Ми будемо робити більше кроків, аби нарощувати нашу присутність в інтернеті.

- Яким чином ви виховуєте аудиторію?

- Хочу одразу сказати: у нас нема завдання виховувати аудиторію. Ми не беремо на себе таку велику відповідальність. Ми знаходимося у бізнесі емоцій, спілкуємося з глядачем зовсім іншими комунікаціями. Всередині офісу, наприклад, якщо говорити про цінності, ми їх розвиваємо. Наша компанія спрямована на екологічні технології. Ми намагаємося про це говорити, в тому числі, і через екран. Наприклад, був проект «Твоя країна», де ми показували ролики звичайних людей, які досягли надзвичайних успіхів, починаючи від будови якогось замку, закінчуючи створенням якоїсь фармацевтичної лінії. Ми періодично робимо проекти, які мають високий градус соціальної спрямованості. Наприклад, був нещодавно  документальний проект «Жінка-банкомат» - це про наших жінок, які працюють на заході. Тим самим ми намагаємося показати, що ми маємо певну позицію. Наприклад, в «Голосі країни» минулого року були лише українські тренери. Такі прояви є, але, ще раз підкреслюю: ми не хочемо виховувати людей. Є Міносвіти — хай виховує.

- Спершу «1+1» більше орієнтувався на наукові програми, наскільки мені відомо...

- Шо вы имеете в виду? Назовите.

- Ну, «Навколо світу»...

- «Навколо світу» - це журнал такий був російський. У нас зараз є програма «Світ навиворіт». Це пізнавальна програма.

- Так, але останнім часом відслідковується тренд більш такого розважального формату. Скажіть, це відгук на попит з боку споживачів? Що стало причиною?

- Якщо ви маєте на увазі ранню історію Плюсів — у 90-х, то можу сказати, що було достатньо багато не стільки пізнавальних програм, скільки дискусійних ток-шоу. Це був той конкурентний час — було два канали: один, умовно кажучи, «Спартак-Москва» - «Інтер», інший «Динамо-Київ» - «1+1». Кожен спілкувався з глядачем тією мовою, яка була актуальна на той момент. Я робив на той час аналітичну програму, яку б ніколи не робив сьогодні, тому що часи змінилися. Кожного сезону змінюються смаки публіки, їх готовність дивитися ту чи іншу програму. У нас пізнавальних програм скільки? Ви тільки «Великі перегони» подивіться! Там 7 чи 8 країни було. Це теж певною мірою пізнавальна програма. А ТСН кожного дня пізнає світ по-своєму.

На вопрос о проектах Плюсов, которые неожиданно провалились, Ткаченко рассказал то же, что и на мастер-классе в прошлом году — про «Зняти все». Видимо, все остальное на канале проваливается ожидаемо

- Олександр Роднянський, який засновував «1+1», пише про те, що медіа і бізнес — це речі, які дуже складно поєднати, бо для того, щоб виготовити якісний медіапродукт, потрібно дуже сильно ризикувати і це довготривала перспектива. Задача ж бізнесу — постійно ці ризики оптимізовувати. Як ви з цим зараз справляєтесь на Плюсах?

- Знаєте, якщо кожного разу переконувати себе, що вони погано поєднуються, - так і буде. В принципі, я пройшов школу медіа-бізнесу на «Новому каналі», коли він належав «Альфа Банку» - і дуже за це їм вдячний. Тому що лише тоді, коли медіа є бізнесом, все стоїть на власних ногах. Лише тоді все підлягає простій і чіткій логіці. Лише тоді, коли медіа є бізнесом, можна бути відповідальним перед самим собою, перед акціонерами, перед глядачем. Тому що це вкладає досить серйозну опору у власні ініціативи.

Кто-то впитывал ответы топ-менеджера до последней капли

А кто-то читал шутки в Фейсбуке. Хотя они звучали и в зале:

- Мене звати Іра Курашина, я ідеолог проекту «Зарядка на свіжому повітрі» в Києві...

- Навіть взимку?

- Навіть взимку... У мене є симпатична ідея для каналів і зараз я шукаю партнера з приводу зйомок сюжетів. З ким на Плюсах про це можна поговорити? Це не пропаганда здорового способу життя, це пропаганда активного способу життя і фану. І от з огляду на це я б хотіла запропонувати ідеї.

- Почнемо зі «Сніданку». Зверніться до Юлії Жмакіної.

- Чим Україна приваблива для закордонних інвесторів? Я маю на увазі кіноіндустрію.

- Ну, як ринок — не дуже привабливі. А з точки зору зацікавленості індустрії — люди, таланти. Лише цим на сьогоднішній момент. У нас немає великих технологій, немає студій чи створених економічних умов, як в Чехії чи Угорщині, де притік капітал на знімальні майданчики. Ринок не дуже великий, він певною мірою цікавий, але, порівняно з Росією — в 10-15 разів менший. Тому тільки люди.

- Чи є у вас табу на певний контент на каналі «1+1»? Чи все, що буде мати попит, ви будете транслювати? Чому виникло таке питання? Нещодавно я читала інтерв`ю Роднянського, де той сказав, що якби він залишився гендиректором «1+1», на його каналі не транслювали б «Квартал 95».

- Це, мені здається, більше говорить про смаки. «95 квартал» - найпопулярніший проект каналу «1+1» на сьогоднішній момент... Стосовно табу — безперечно, якісь людські табу існують. Ми не будемо показувати кричащих кадрів чи проектів, які розбещують аудиторію, носять насильницький характер... І певні табу тут існують. Все інше залежить від якості проекту, його яскравості, унікальності.

- Мировые компании делают упор не сколько на разработку идей, сколько на наличие института, изучающего психологию — как влиять на мозги. Есть ли у вас возможность предложить инвесторам вкладывать не в идею, а в создание института. Это же может ограничиться всего лишь зарплатой и одной комнатой, людьми, которые понимают психологию.

- Институт по изучению мозгов?

- Да.

- Хорошо. Ми періодично проводимо соціологічні опитування, робимо фокус-групи з глядачами. Якщо їх запитати, що вони хочуть дивитися в першу чергу...

- Не то!

- Да?

- Изучение мозгов — это вы правильно сказали. Соцопросы — это просто сбор информации, не то!

- Якщо дослухаєте — зрозумієте. Якщо їх запитати, що вони хочуть дивитися в першу чергу, вони скажуть: «Пізнавальні програми, цікаві освітні проекти і т.д.» Якщо після цього запитати, що вони дивляться, - ну, через певний час — вони скажуть: «Комедії, серіали, новини і т.д» Знаєте, кожен має бути фахівцем у своїй галузі. Ми не є фахівцями з точки зору інстутуту розвитку мозку. І яким чином використовувати ці надбання — я, чесно кажучи, не знаю. Інша справа, що ми активно працюмо з аналізом кількісним і якісним — в тому числі, емоційної поведінки глядачів. Мова йде не про психологію людини, а про масову психологію. Це зовсім інший аспект нашої зацікавленості. Інститут з розвитку масової психології — я не знаю, яким він має бути. Агітувати не буду. Мне это не надо. 

- Ви порівнювали український ринок з російським — той, за вашими словами, привабливіший в 10 разів. Тут питань нема. А наскільки взагалі коректно це порівнювати? Може, коректніше порівняти з Польщею, Чехією, Угорщиною, Німеччиною? Можливо, цей ринок просто буде рости і досягне рівня Німеччини та Франції...

- (вздыхает) Когда говорят об украинском рынке, хочется вспомнить слова песни «Какая боль, какая боль»... Добре, порівняємо з іншими країнами. Казахстан. Телевізійний ринок на країну в 15 млн більше за український на 50 млн — 450 млн. Добре порівняння? Польський ринок. Населення — 30 млн, ринок — 2,5 млрд, здається. Порівняно з 400 українськими мільйонами. Чеський ринок, якщо мені не зраджує память, 600 млн. Там 10 млн людей живе. 

- Чи передбачена на «1+1» соціальна реклама?

- Ну, вона у нас періодично іде. Різна.

- Непомітна.

- Так, вона така. Якби ми пускали соціальну рекламу від усіх міністерств, то ви б її дуже помітили.

Делиться опытом Александр Ткаченко должен было полтора часа. Но по прошествию 70 минут топ-менеджер поблагодарил присутствущих и закончил бизнес-завтрак.

После чего на него

и Светлану Павелецкую набросились молодые и перспективные - с вопросами. Помните, как в университете после сложной лекции?

Однако, на некоторые из них Александр ответить не смог. Например, человека, подошедшего с просьбой посоветовать книгу по психологии рекламы, Ткаченко послал к Павелецкой - мол, оставьте свои координаты, а я вспомню - и напишу

С девушками, конечно, было проще

В это утро Александр Владиславович особенно пользовался успехом у прекрасной половины слушателей

Одна даже шла за ним к самому выходу

Ну, с мудростью на сегодня все. А с бизнес-завтрака Александр Ткаченко уезжал на BMW с водителем. Хотя в свете последних событий, наверное, стоило бы выбрать более бюджетный вариант.

Фото Иванны Зубович